30.03.2013 21:18
Вже шостий рік поспіль світова економіка не може відновити стійке економічне зростання. Оцінюючи ситуацію, поважні міжнародні інституції постійно оновлюють свої прогнози та коригують основні виклики стабілізації соціально-економічної ситуації як для окремих країн, так і глобальної економіки в цілому.
За оцінками ЮНКТАД у 2012 р. світова економіка значно ослабла [1]. Зростає кількість розвинених країн, особливо в Європі, які вже ввійшли в «подвійний спад». У деяких країнах поглиблюється боргова криза. Розвинені країни потрапили на «траєкторію спадної спіралі» через високий рівень безробіття та слабкість сукупного попиту, що спричинено жорсткою економією бюджетних коштів та фінансовою нестабільністю.
У період, коли фінансова криза позначилася на реальній економіці (торгівлі, обсягах виробництва та зайнятості) й поширилася в усі куточки світу, МВФ сформулював наступні пріоритети економічної політики як на національному, так і на міжнародному рівнях [2].
– Оздоровлення балансів фінансового сектора – рішучі заходи по рекапіталізації банків та очищенню їхніх балансів як необхідна умова для забезпечення роботи кредитних ринків і поновлення розвитку глобальної економіки. Поки це не буде зроблено, спроби відновити рівні попиту, швидше за все, будуть приречені на невдачу.
– Визнання важливості підтримки грошово-кредитної політики залежно від оцінки внутрішніх умов.
– Надання бюджетних стимулів у глобальному масштабі в 2009 і 2010 роках. Фонд рекомендував країнам(як розвиненим, так і тим, що розвиваються), які мають відповідні бюджетні можливості, використовувати їх для стимулювання попиту. Криза наочно показала важливість бюджетного потенціалу, що дозволяє вживати антициклічних заходів податково-бюджетної політики під час економічного спаду.
Директивні органи більшості європейських країн виявили здатність до адаптації й наполегливість у вирішенні багатьох обумовлених кризою проблем в сфері економічної політики та координації дій. Мова йде про зниження процентних ставок, нестандартні заходи в грошово-кредитній сфері та стрімке збільшення бюджетних дефіцитів, що в цілому допомогло зупинити падіння економічної активності.
У результаті, за попередніми оцінками (відповідно до базового сценарію прогнозу ООН), економіка єврозони зросте лише на 0,3% у 2013 р. й на 1,4% в 2014 р. проти зниження на 0,5% в 2012 р. Зберігається високий рівень загрози реалізації набагато гіршого сценарію, реалізація якого може бути викликана ще більш масштабними скороченнями у бюджетно-фінансовій сфері [1].
Протягом 2012 р. рівень безробіття в єврозоні продовжував зростати, досяг рекордно високого рівня у 12,2% й збільшився більш ніж на один процентний пункт у порівнянні з попереднім роком. Найгірша ситуація зберігається в Іспанії та Греції, де не мають роботи більше чверті працездатного населення й більше половини молодих людей є безробітними. Лише в декількох країнах регіону, таких як Австрія, Німеччина, Люксембург і Нідерланди, відзначається відносно низький рівень безробіття – близько 5% [1],
За даними Еurostat, у січні нинішнього року рівень безробіття в єврозоні виріс до рекордної оцінки у 11,9%. Найбільше річне зниження рівня безробіття населення зафіксоване в Естонії (з 11,1% до 9,9%), Латвії (з 15,5% до 14,4%), Румунії (з 7,4% до 6,6%) та Великобританії (з 8,3% до 7,7%). Найбільше підвищення рівня безробіття відзначене в Греції (з 20,8% до 27%), на Кіпрі (з 9,9% до 14,7%), у Португалії (з 14,7% до 17,6%) та в Іспанії (з 23,6% до 26,2%).
Як відзначають експерти ООН, у більшості розвинених країн була прийнята комбінація заходів бюджетної економії й стимулюючої кредитно-грошової політики, спрямована на скорочення державного боргу й зменшення вартості рефінансування боргу. Уряди цих країн сподівалися, що така політика призведе до заспокоєння фінансових ринків і відновлення впевненості серед споживачів та інвесторів, у подальшому – до відновлення економічного зростання й зниження рівня безробіття. Проте зазначені заходи мали зворотній результат – погіршення соціального захисту (урізування пенсійних виплат, скорочення періоду виплати допомоги з безробіття тощо), зниження рівня доходів населення та, відповідно, попиту, перекладання тягаря видатків на медичне обслуговування на населення.
Зазначені проблеми розвинених країн поширюються на країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою через ослаблення попиту на їхній експорт та скорочення потоків капіталу.
Так, після «піку» відновлення обсягів світової торгівлі (зростання на 12,6% у 2010 р.), триває процес їх скорочення: до 6,4% в 2011 р. й 3,2% в 2012 р. За базовим варіантом прогнозу ООН в 2013 р. уповільнення зростання світової торгівлі припиниться й наблизиться до довгострокових середніх темпів росту в 5% у 2014 р.
Глобальні прямі іноземні інвестиції (ПІІ) скоротилися на 18% у 2012 р – з 1,6 трлн. дол. США в 2011 р. до приблизно 1,3 трлн. дол. США. Таке зниження потоків ПІІ знаходиться в різкому контрасті з іншими макроекономічними показниками, в тому числі ВВП та торгівлі, які є позитивними. Очікується, що приплив ПІІ може зрости помірно до 1,4 трлн. дол. США в 2013 р. та 1,6 трлн. дол. США у 2014 р. [3].
За оцінками фахівців Центру економічних досліджень Інституту глобалізації й соціальних рухів, перебороти кризу в єврозоні заважає консерватизм європейських політичних верхів. Вони вважають, що «Євросоюз капітулював перед спадом в економіці й не пропонує ніяких дієвих рішень: його політика будується на підтримці фінансової рівноваги, але не на генерації господарського зростання. Нового курсу від нього в цей час очікувати не доводиться». Експерти вважають, що Євросоюз продовжить політику «ощадливості», що в 2013-2014 рр. погіршить стан справ в економіці. На підтвердження наводиться прогноз ЄЦБ, який очікує в 2013 р. скорочення ВВП Євросоюзу на 0,5%, а в 2014 р. – зростання на 1%.
Наведені прогнози підтверджуються даними МВФ щодо динаміки величин ВВП на душу населення 33-х розвинених країн. Аналіз даних таблиці дозволяє визначити наступні тенденції. По-перше, серед усіх розвинених країн лише для Японії величина даного показника не знизилася у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. По-друге, 18-ті країнам ЄС не вдалося у 2011 р. перевищити величину показника 2008 р. За прогнозними даними до 2017 р. не перевищать рівня ВВП на душу населення, досягнутого у 2011 р., – Люксембург, Швейцарія, Данія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Кіпр, Греція, Португалія, Чеська Республіка, Франція (до 2016 р.). По-третє, більшість із зазначених країн не досягне за цим показником рівня 2008 р.
Таблиця:
Динаміка ВВП на душу населення розвинених країн,
(тис. дол. у поточних цінах)
Країна |
2000 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012* |
2013* |
2014* |
2015* |
2016* |
2017* |
Люксембург |
46,59 |
107,10 |
118,91 |
104,73 |
105,51 |
115,81 |
105,72 |
104,20 |
105,79 |
107,90 |
110,36 |
112,86 |
Норвегія |
37,39 |
83,34 |
94,82 |
77,39 |
85,06 |
97,61 |
99,32 |
102,25 |
103,56 |
104,91 |
106,48 |
108,12 |
Швейцарія |
35,74 |
60,00 |
69,05 |
65,44 |
69,97 |
83,07 |
77,84 |
76,60 |
77,24 |
77,85 |
78,47 |
79,13 |
Австралія |
20,73 |
44,66 |
48,82 |
45,25 |
56,10 |
66,37 |
67,98 |
69,58 |
70,48 |
71,34 |
72,64 |
74,06 |
Данія |
30,03 |
57,17 |
62,80 |
56,45 |
56,37 |
59,71 |
55,45 |
55,15 |
56,08 |
57,11 |
58,33 |
57,97 |
Швеція |
28,15 |
50,99 |
53,10 |
44,02 |
49,84 |
57,64 |
54,88 |
55,97 |
58,36 |
60,86 |
63,26 |
65,75 |
Канада |
23,65 |
43,31 |
45,17 |
39,72 |
46,28 |
50,50 |
50,83 |
52,09 |
53,23 |
54,55 |
55,93 |
57,30 |
Нідерланди |
24,25 |
47,84 |
53,20 |
48,30 |
47,02 |
50,22 |
45,94 |
45,64 |
46,67 |
47,84 |
49,07 |
50,37 |
Австрія |
24,05 |
45,25 |
49,92 |
45,99 |
45,31 |
49,69 |
46,33 |
46,41 |
47,84 |
49,27 |
50,69 |
51,99 |
Сінгапур |
22,79 |
36,69 |
38,09 |
36,57 |
43,86 |
49,27 |
49,94 |
50,90 |
52,05 |
53,35 |
54,72 |
56,20 |
Фінляндія |
23,58 |
46,50 |
51,30 |
44,85 |
44,14 |
48,78 |
45,54 |
46,24 |
47,98 |
49,57 |
51,13 |
52,72 |
США |
35,25 |
46,47 |
46,90 |
45,46 |
46,81 |
48,33 |
49,80 |
51,06 |
52,80 |
54,95 |
57,34 |
59,95 |
Ірландія |
25,79 |
59,62 |
59,53 |
50,37 |
46,44 |
48,29 |
44,78 |
45,39 |
47,36 |
49,63 |
51,84 |
54,21 |
Бельгія |
22,79 |
43,49 |
47,79 |
44,14 |
43,59 |
46,99 |
43,18 |
42,73 |
43,30 |
43,89 |
44,58 |
45,31 |
Японія |
37,30 |
34,04 |
37,87 |
39,32 |
42,86 |
45,87 |
46,90 |
47,10 |
48,50 |
49,90 |
51,25 |
52,50 |
Німеччина |
23,02 |
40,46 |
44,33 |
40,39 |
40,51 |
44,11 |
41,17 |
41,33 |
42,50 |
43,66 |
44,83 |
46,02 |
Франція |
22,60 |
41,85 |
45,79 |
42,05 |
40,95 |
44,01 |
40,69 |
40,27 |
40,96 |
41,95 |
43,18 |
44,63 |
Ісландія |
30,62 |
65,18 |
53,25 |
37,85 |
38,89 |
43,09 |
41,15 |
41,10 |
42,35 |
44,42 |
46,60 |
49,10 |
Сполучене Королівство |
25,11 |
46,36 |
43,51 |
35,49 |
36,44 |
38,81 |
38,59 |
39,88 |
41,49 |
43,42 |
45,38 |
47,52 |
Італія |
19,45 |
36,03 |
38,88 |
35,25 |
34,15 |
36,27 |
32,52 |
31,95 |
32,30 |
32,85 |
33,53 |
34,26 |
Нова Зеландія |
13,74 |
31,14 |
30,95 |
27,14 |
32,06 |
35,97 |
37,40 |
38,60 |
39,33 |
40,17 |
40,77 |
41,51 |
Гонконг |
25,20 |
29,85 |
30,93 |
29,92 |
31,79 |
34,26 |
35,96 |
37,83 |
40,20 |
42,78 |
45,59 |
48,59 |
Ізраїль |
20,76 |
24,21 |
28,58 |
27,02 |
29,54 |
32,35 |
32,06 |
32,93 |
34,05 |
35,15 |
36,36 |
37,62 |
Іспанія |
14,46 |
32,17 |
35,11 |
31,78 |
30,21 |
32,08 |
28,98 |
28,20 |
28,61 |
29,18 |
29,79 |
30,42 |
Кіпр |
13,19 |
28,04 |
31,69 |
28,66 |
27,39 |
28,67 |
25,63 |
24,77 |
24,68 |
24,89 |
25,54 |
26,33 |
Греція |
11,66 |
27,48 |
30,78 |
28,91 |
26,97 |
26,73 |
22,76 |
21,04 |
20,91 |
21,37 |
22,18 |
23,09 |
Словенія |
10,09 |
23,59 |
27,24 |
24,57 |
23,41 |
24,90 |
22,46 |
22,17 |
22,81 |
23,58 |
24,50 |
25,47 |
Корея |
11,35 |
21,59 |
19,03 |
16,96 |
20,54 |
22,42 |
23,02 |
24,56 |
26,19 |
27,95 |
29,81 |
31,82 |
Португалія |
11,54 |
21,90 |
23,84 |
22,08 |
21,54 |
22,36 |
19,77 |
19,37 |
19,70 |
20,25 |
20,83 |
21,43 |
Чеська Республіка |
5,72 |
17,54 |
21,72 |
18,74 |
18,81 |
20,44 |
18,34 |
18,21 |
18,70 |
19,33 |
19,99 |
20,49 |
Тайвань |
14,64 |
17,12 |
17,37 |
16,33 |
18,57 |
20,08 |
19,89 |
19,85 |
21,12 |
22,67 |
24,41 |
26,34 |
Словацька республіка |
3,79 |
13,91 |
17,50 |
16,12 |
16,05 |
17,64 |
16,73 |
17,10 |
17,98 |
18,89 |
19,87 |
20,91 |
Естонія |
4,14 |
16,38 |
17,81 |
14,34 |
14,14 |
16,57 |
15,99 |
16,43 |
17,39 |
18,38 |
19,47 |
20,65 |
* прогнозні дані
Джерело: Складено та проранжовано автором за даними 2011 року з використанням бази даних МВФ.
На думку експертів криза в Європі не може бути переборена без створення нової моделі інтеграції й методик регулювання, чому заважає консерватизм європейських політичних верхів.
Про наявні проблеми свідчать й дані щодо неспроможності ЄС ухвалити бюджет Євросоюзу на наступні 7 років через розбіжності між прихильниками політики жорсткої економії й прихильниками збільшення видаткових статей для стимуляції економічного зростання.
У цьому зв’язку слід відзначити, що інтеграційні процеси сполучені з рядом серйозних ризиків. Відкриваючи кордони на шляху руху фінансового капіталу, країни-члени інтеграційного угруповання піддаються ризику неконтрольованого руху капіталу усередині блоку, а також можуть бути значною мірою піддані швидкому поширенню кризових явищ, які виникають в одній із країн. Тобто інтеграція сприяє «захисту» країн-членів блоку від зовнішніх факторів ризику, однак може бути каталізатором для внутрішніх.
Зазначені ризики знайшли своє підтвердження під час сучасної фінансово-економічної кризи для країн ЄС поряд із іншими чинниками глобального і регіонального характеру.
Слід зауважити, що у початковому періоді сучасної кризи експерти ЮНКТАД застерігали країни щодо напрямів реалізації антикризової політики. У своїй концептуальній записці в грудні 2008 р. ними обґрунтовано тезу, що «всі країни, реальна економіка яких піддається ризику, повинні будуть проводити антициклічну політику для стимулювання внутрішнього попиту й компенсації зовнішнього попиту, що скорочується» . Світ не засвоїв уроки колишніх фінансових криз: традиційні пакети адаптаційних заходів можуть бути контрпродуктивними, а для досягнення й утримання валютно-фінансової стабільності, необхідні більш дієві глобальні механізми валютного курсу. Підхід МВФ, згідно з яким охопленим кризою країнам пропонується проводити проциклічну політику, є неадекватним.
Про актуальність антициклічної політики йдеться й в інших рекомендаціях ООН [1]. Вони відзначають, що бюджетна політика повинна стати більш противоциклічною, більшою мірою сприяти створенню робочих місць і бути більш справедливою. Акцент на консолідацію бюджетів у короткостроковому плані, особливо в розвинених країнах, виявився контрпродуктивним. Головним пріоритетом коригування бюджетної політики повинна стати пряма підтримка зростання виробництва й зайнятості шляхом стимулювання сукупного попиту при розподілі зусиль по досягненню бюджетної стабільності на середньострокову й довгострокову перспективу. Вплив бюджетної політики на розподіл доходів також повинен бути прийнятий до уваги не тільки із позицій соціальної справедливості, але й через наслідки для економічного зростання й створення зайнятості. Нарешті, економічне відновлення може бути прискорене як у короткостроковому, так і в довгостроковому плані шляхом сприяння екологічно чистому зростанню через фінансові стимули та інвестиції в інфраструктуру й нові технології.
Тетяна Панфілова, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, спеціально для Центру стратегічних досліджень та аналізу.
Список використаних джерел:
1. Мировое экономическое положение и перспективы в 2013 году. Резюме. [Электронный ресурс] / ООН. – Режим доступа: http://www.un.org/en/development/desa/policy/wesp/index.shtml.
2. Преодоление глобального кризиса. Годовой отчет 2009 [Электронный ресурс] / Вашингтон, МВФ. – 84 с. – Режим доступа: http://www.imf.org.
3. Global FDI recovery derails : http: //unctad.org/en/pages/newsdetails.aspx?OriginalVersionID=390&Sitemap_x0020_Taxonomy
=Investment%20and%20Enterprise;#561;#Statistics;#20;#UNCTAD Home
Додати коментар