logotype

Центр стратегічних досліджень та анализу

громадська организація

agro
SICH

Військово-стратегічні пріоритети США у контексті формування нового виміру американсько-китайських відносин

18.04.2013 19:28

Військово-стратегічні пріоритети США у контексті формування нового виміру американсько-китайських відносин

На початку ХХІ ст. політичні зусилля більшості країн Азійсько-Тихоокеанського регіону спрямовані на реалізацію радикальних економічних перетворень з метою створення найбільш сприятливих умов для економічного розвитку на різних рівнях (національному, регіональному, глобальному).

Однією з визначальних характеристик динаміки політичного процесу на теренах АТР є стале зростання масштабів інтеграційних процесів, які супроводжуються поглибленням і розширенням багатосторонніх політико-економічних структур (АСЕАН, СААРК, АРФ, АТЕС, ШОС, БРІК, АСЕАН + 3, АСЕАН + 16); окрім того, продовжують зберігати свою життєздатність різноманітні «стратегічні трикутники»: «КНР – Японія – Південна Корея», «Росія – Індія - Китай» тощо.

Разом з тим, детермінантою політичних і економічних процесів у АТР залишається роль США. Плацдармом дієвості впливу США у регіоні є передове базування збройних сил, представлених Тихоокеанським командуванням (ПАКОМ), а також двосторонні договори безпеки США зі своїми традиційними союзниками у регіоні – Японією, Австралією і Південною Кореєю. Все це забезпечує підгрунття щодо усунення й попередження виникнення перешкод на шляху поширення американських товарів та інвестицій, й у цілому впливу США у регіоні.

Активізація зовнішньополітичної діяльності США на початку другого десятиліття ХХІ ст. у АТР пов’язана безпосередньо із прагненням КНР досягти статусу наддержави не лише регіонального, але і глобального масштабу. Інструментами цих устремлінь Пекіну є раціональне і ефективне використання потужного економічного зростання і активна експансія національного капіталу за кордон [1].

Професор Центру політичних досліджень у Нью-Делі (Індія) Брахма Челлані аналізуючи визначальний вплив на формування основних вимірів механізму міждержавної взаємодії у АТР стверджує: «Всього десятиліття тому США почали відчувати свою незначимість у Азії з кількох причин, у тому числі - внаслідок китайського наступу на дипломатичному фронті. Але тепер, Америка рішуче повернулася на головну сцену: Південна Корея зміцнила свій військовий союз зі США; Японія відмовилася від спроб переконати США закрити свою військово-морську базу на острові Окінава; Сингапур дозволив військово-морському флоту США розміщувати у себе кораблі; у Австралії створюються американські військово-морські та інші бази; Індія, В'єтнам, Індонезія та Філіппіни, серед інших, також зближуються зі США» [2].

Фактором, який виступив каталізатором процесу активізації зовнішньополітичних зусиль США у регіоні є поступове розширення геополітичного ареалу КНР шляхом проекції військового потенціалу за межі материка, у першу чергу з метою захисту національних інтересів Китаю у прибрежних акваторіях [3].

Необхідно відзначити, що за оцінкою Центру аналізу світової торгівлі озброєнням (РФ), обсяг фактичного експорту озброєнь до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону в 2005 - 2012 рр. склав 134,8 млрд. дол. (до розрахунків були внесені як вже реалізовані у 2012 р. поставки, так і очікувані передачі озброєнь згідно заявленим графіками поставок за поточними контрактами) [4].

Загалом зростання військових витрат країн АТР на початку ХХІ ст. свідчать про швидке нарощування військового потенціалу ключовими акторами регіону – США, КНР, Японією, Південною Кореєю, Австралією.

Окрім того, зростання військових витрат США на сьогодні є фактично прискрювачем процесу нарощування комплексного військового потенціалу країн регіону. Витрати США на військову сферу у 2000 р. становили 301,697 млрд. дол., а у 2009 р. – 661,049 млрд. дол. [5]. У 2010 р. згідно оцінок Центру аналізу світової торгівлі озброєнням (РФ) Пентагон на свої витрати отримав 700 млрд. дол. [6, с. 110].

Разом з тим, світова фінансово-економічна криза спричинила необхідність оптимізації витрат бюджету, а відповідно і перегляд адміністрацією Б. Обами військової стратегії й військового позиціонування США у Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Процес перегляду стратегічних документів Міністерства оборони США був започаткований президентом Б. Обамою у квітні 2011 р. Основною метою цих дій була визначена необхідність встановлення варіантів щодо «додаткової економії» у розмірі 400 млрд. дол. у межах оборонного бюджету. Президент США Б. Обама виступив із закликом перегляду існуючого стану справ і вимогою підготовки «фундаментального огляду щодо місій і можливостей США і нашої ролі у світі, що змінюється» [7].

Міністр оборони США Л. Панетта коментуючи виконання розпорядження президента підкреслив: «Основними питаннями, які потребують відповіді є: 1. Які основні завдання наших збройних сил із захисту Америки і нашого образу життя? 2. Які основні ризики, обраних нами, стратегічних варіантів подальшого розвитку? 3. Якими є фінансові витрати?» [8].

5 січня 2012 р. був опублікований документ Міністерства оборони США «Підтримка глобального лідерства США: пріоритети для XXI століття» [9]. Багато хто з експертів визначив цей документ як нову військову стратегію адміністрації Б. Обами. Ключові моменти у прийнятій військовій стратегії США зводяться до зменшення чисельності американських збройних сил при одночасній концентрації бюджетних ресурсів на розвитку супутників і безпілотних літаків. Стратегія також передбачає переорієнтацію ресурсів на АТР. Окрім того, відносини з Китаєм у документі розглядаються крізь призму політики стратегічного суперництва. Якщо в Національній оборонній стратегії 2008 р. говорилося про намір розвивати з Пекіном контакти по лінії міністерств оборони [10], то у цьому коригуючому документі підкреслюється, що поряд з продовженням діалогу із КНР, США зроблять все необхідне, щоб забезпечити собі доступ до своєї військової інфраструктури в АТР і зберегти можливості для безперешкодного виконання місій у рамках військових зобов’язань перед союзниками. «Підтримка глобального лідерства» визначає Китай як державу, здатну створити численні загрози військовій безпеці США та їх союзникам [9].

Таким чином, нова військова доктрина адмністрації Б. Обами вельми неоднозначна. З одного боку, вона націлена на приведення військової стратегії Вашингтона у відповідність з геополітичними реаліями сьогоднішнього світу і фінансово-економічними можливостями США, а з іншого – передбачає розвиток американського військово-стратегічного потенціалу з метою жорсткого суперництва з іншими світовими центрами сили, одним з яких є КНР.

Проте, наразі динаміка американсько-китайських відносин свідчить про взаємні пошуки можливих моделей посилення військово-політичної опори співробітництва, що має мінімізувати рівень стратегічного опонування Вашингтона і Пекіна.

13-17 лютого 2012 р. на запрошення віце-президента США
Дж. Байдена у США з офіційним візитом перебував заступник глави КНР
Сі Цзіньпін. Візит був приурочений 40-й річниці візиту президента США
Р. Ніксона до Китаю і опублікування двома країнами Шанхайського комюніке 1972 р. Під час візиту представниками оборонного відомства США була зроблена пропозиція щодо поглиблення зв’язків між країнами у військовій сфері [11].

На запрошення міністра оборони США Л. Панетти член Держради, міністр оборони КНР Лян Гуанлі з 4 по 10 травня 2012 р. перебував у США з офіційним візитом.

Програма візиту передбачала зустрічі Лян Гуанлі з керівниками держави та збройних сил США, проведення переговорів у широкому і вузькому колах з міністром оборони США Л. Панеттою і участь у спільній прес-конференції. Передбачено було також відвідування військових підрозділів та Військової академії Вест-Пойнт.

Прес-служба американських збройних сил коментуючи перебування міністра оборони КНР Лян Гуанлі у США відзначила: «Візит китайської делегації відбувається у період, коли збройні сили двох країн налаштовані на розширення співробітництва, поліпшення взаємопорозуміння, розбудову довіри і зменшення відмінностей» [12].

Таким чином, візит міністра оборони КНР до США став ілюстрацією пошуку обома сторонами точок опори у військово-політичному середовищі. В цілому заяви американської сторони, протягом першого за 9 років візиту керівника оборонного відомства Китаю до США, містили показові сигнали щодо зацікавленості Вашингтону у формуванні якісно нового рівня американсько-китайських військово-політичних зв’язків й стратегічну значимість Азійсько-Тихоокеанського регіону з точки зору нових зовнішньополітичних настанов США доктринального характеру.

18 травня 2012 р. у черговій військово-політичній доповіді Пентагону щодо Китаю були відзначені три основні напрямки стратегії залучення Китаю до військових зв'язків зі США:

- Поліпшення співробітництва у таких сферах взаємного інтересу, як миротворчість, місії з усунення наслідків стихійних лих і катастроф та надання гуманітарної допомоги, а також операції проти піратів;

- Підтримка зростаючого міжвідомчого взаємопорозуміння через контакти між збройними силами, включаючи структури у сфері військової освіти;

- Побудова спільної системи оцінок загроз і викликів у сфері регіональної безпеки [13].

Візит міністра оборони США Л. Панетти до КНР відбувся
17-20 вересня 2012 р. Напередодні візиту прес-секретар Пентагону США Дж. Літтл, зазначив, що відвідування КНР Л. Панеттою стане шансом для поглиблення міжармійських зв'язків США та Китаю. «Американська сторона прагне до створення здорових, стабільних, надійних і довгострокових військових відносин з Китаєм. США сподіваються, що даний візит допоможе у підвищенні прозорості та життєздатності відносин між арміями двох країн», - підкреслив він [14].

Проте, необхідно відзначити, що візит міністра оборони США
Л. Панетти відбувався на тлі невдоволення Пекіном роллю Вашингтона у Азійсько-Тихоокеанському регіоні і наростанням напруженості навколо територіальної суперечки Китаю і Японії з приводу островів Дяоюйдао. Китай рішуче виступає проти позиції Вашингтона, згідно з якою американсько-японський договір 1960 р. про взаємне співробітництво і безпеку поширюється і на острови, які Китай вважає своєю споконвічною територією.

Разом з тим, взаємна зацікавленість сторін у збереженні сталої позитивної динаміки двостронніх відносин сприяла тому, що результати візиту мали хоч і не досить значний, але все ж таки позитивний «заряд».

Міністр оборони США Л. Панетта характеризуючи перспективи співробітництва між США та КНР у військовій сфері підкреслив: «Без конструктивних американсько-китайських відносин, у тому числі більш сильних військових зв'язків, ми не зможемо забезпечити безпеку і процвітання у ХХІ столітті» [15].

Зі свого боку, міністр оборони КНР Лян Гуанлі відзначив: «Ми вважаємо, що в рамках більш широкого спектру китайсько-американського співробітництва, військовим двох країн необхідно створити новий тип відносин, який грунтуватиметься на принципах рівності, взаємної вигоди і обопільного виграшу» [15].

На думку авторитетного американського державного діяча і політолога Г. Кіссінджера, на порядку денному перед Вашингтоном  і Пекіном постала необхідність прийняття ключових рішень: «... рухатися до реального співробітництва або скотитися до нової версії старих моделей міжнародного суперництва. Обидві країни використовують риторику партнерства. Вони навіть створили для цього форум високого рівня - Стратегічний та економічний діалог, який проводиться двічі на рік. Він виявився продуктивним при вирішенні актуальних питань, однак шлях до реалізації основного завдання зі створення дійсно глобального економічного і політичного порядку тільки розпочато» [16, с. 86].

Отже, проведені американсько-китайські контакти на рівні керівників оборонних відомств засвідчують поточну зацікавленість всіх глобальних акторів, які мають стратегічні зовнішньополітичні інтереси у Східній, Південній і Південно-Східній Азії, захистити себе від непередбачуваної вірогідної військової ескалації на перевантаженому міждержавною проблематикою геополітичному просторі.

 Олександр Шевчук, доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили, спеціально для Центру стратегічних досліджень та аналізу.

Література

  1. Цзяньминь У. 2011. Конец эпохи войн и революций // Россия в глобальной политике [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.globalaffairs.ru/number/Konetc-epokhi-voin-i-revolyutcii-15400. — Загл. с экрана.
  2. Челлані Б. Історія успіху Китаю: Made in USA [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.epravda.com.ua/publications/2012/09/8/334468/. — Загл. с экрана.
  3. Понамарев С. КНР: новая великая морская держава? // Индекс безопасности. - Лето-Осень 2007. - № 2 (82). - С. 75–92
  4. В тройку лидеров по поставкам вооружений в страны АТР по периоду 2005-2012 гг. входят США, Россия и Франция [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://armstrade.org/includes/periodics/news/2012/1116/131515728/detail.shtml/. — Загл. с экрана.
  5. The World Bank. 2011. World Development Indicators and Global Development Finance. — Access mode: // http://data.worldbank.org/data-catalog. — Title from a screen.
  6. Казанцев А.А., Чайковский М.М. Сравнение военных потенциалов США, КНР, и некоторых стран АТР с точки зрения аналитиков // Российское государство в системе международных отношений. – 2012 - № 4. - С. 109 – 116
  7. President Barack Obama. “Remarks by the President on Fiscal Policy,” The George Washington University, Washington, D.C., April 13, 2011.
    1 February, 2012. — Access mode: // http://www.whitehouse.gov/the-press-office/2011/04/13/remarks-president-fiscal-policy. — Title from a screen.
  8. Secretary of Defense Leon Panetta. “Meeting Our Fiscal and National Security Responsibility,” Department of Defense, Washington, D.C., August 3, 2011. 1 February, 2012. . — Access mode: // http://www.defense.gov/home/features/2011/0711_message1/. — Title from a screen.
  9. Sustaining US Global Leadership: Priorities for 21 Century Defense — Access mode: // http://www.defense.gov/news/Defense_Strategic_Guidance.pdf. — Title from a screen.
  10. National Defense Strategy 2008 // U.S. Department of Defense : website. 2008. June. — Access mode: // http://www.defense.gov/news/2008%20national%20defense%20strategy.pdf. — Title from a screen.
  11. Dormandy X. US Election Note: China Policy after 2012 // Chatham House, May 2012 — Access mode: // http://www.chathamhouse.org/sites/default/files/public/Research/Americas/0512usen_china.pdf. — Title from a screen.
  12. Pellerin Ch. Panetta: U.S. - China Relationship One of World's Most Critical // American Forces Press Service, May 7, 2012. — Access mode: // http://www.defense.gov/news/newsarticle.aspx?id=116234. — Title from a screen.
  13. 13.            Military and Security Developments Involving the People’s Republic of China 2012 — Access mode: // http://www.lib.utexas.edu/maps/middle_east_and_asia/military_and_security_developments_involving_the_peoples_republic_of_china-2012.pdf. — Title from a screen.
  14. Эксперты: визит министра обороны США в Китай поможет в углублении взаимодоверия и рассеянии сомнений между двумя армиями — Режим доступа: http://russian.china.org.cn/news/txt/2012-09/18/content_26557744.htm. — Загл. с экрана.
  15. Визит министра обороны США: Китай и США развивают взаимовыгодное оборонное сотрудничество Режим доступа: // http://www.cntv.ru/2012/09/19/ARTI1348019186783213.shtml. — Загл. с экрана.
  16. Kissinger H. The Future of U.S.-Chinese Relations // Foreign Affairs. – 2012. – Vol. 91. - № 2. – Р. 68-87

 


Оцінка 0

Додати коментар

Для того що б залишити коментар, необхідно увійти через соц мережу.

ЗМІ ПРО НАС

1

24.04.2013 12:00

Игорь Смешко: «Смысл жизни — в непрерывности процесса созидания»

img

Газета "ФАКТЫ и комментарии", интервью с Игорем Петровичем Смешко. ...

2

30.01.2013 01:01

Молчание спецслужб по «делу Развозжаева» разрушает веру украинцев в государство

img

Замалчивание руководством СБУ ситуации по «делу Леонида Развожаева» разрушает веру украинских граждан в органы государственной власти собственной страны. ...

3

19.01.2013 01:13

Институты власти забыли, что должны отстаивать интересы большинства граждан страны

img

Государственные институты власти обслуживают интересы правящей политической силы, а не всего гражданского общества. Причина этого — в отсутствии трансформации положений Конституции Украины, как о демократической стране, в конкретные законы ...

4

30.11.2011 00:00

"АМНИСТИЯ КАПИТАЛОВ" И "АМНИСТИЯ ПОЛИТИКОВ" - ВЕЩИ РАЗНЫЕ: ПЕРВАЯ, ВОЗМОЖНО, ОЗДОРОВИТ ЭКОНОМИКУ, ВТОРАЯ - ГУБИТЕЛЬНА ДЛЯ ГОСУДАРСТВА"

img

Інтерв’ю президента Центру Смешка Ігоря Петровича газеті «Комсомольская правда в Украине». Бывший начальник спецслужбы рассказал "КП" о том, что он считает главной угрозой для безопасности Украины сегодня. ...

5

27.10.2011 23:15

ДЛЯ МЕНЯ ЕЕ ХАРИЗМА — ПРОСТО УГОЛОВНОЕ ДЕЛО

img

Інтерв’ю віце-президента Центру Обихода Миколи Сергійовича газеті «Комсомольская правда в Украине» ...

ПОГЛЯД

  • 24.04.2013 11:45

    «НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В ЕПОХУ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ»

    Доповідь президента Центру стратегічних досліджень та аналізу ( НДО), Надзвичайного та Повноважного Посла України, доктора технічних наук, професора, лауреата державної премії України в галузі науки і техніки, Смешка Ігоря Петровича на 2 Міжнародній науково – практичній конференції «Реструктурізація глобального простору: історичні імперативи та виклики», 18.04.2013р. ...
  • 31.03.2013 18:01

    Демократія по-українськи.

    Якщо оцінювати нашу демократію не як абстрактний ідеал, а як живу реальність, то стає очевидним, що вона має набір формальних атрибутів, котрі не забезпечили сподівання людей. Їхні права і свободи не вберегли країну від хаотичного розвитку, а більшість народу – від зубожіння. ...
  • 29.03.2013 19:07

    Контрреволюционная ситуация

    Революционная ситуация» в Украине – одна из топ-проблем сегодняшней национальной политической публицистики. Размышлизмами и прогнозами «что? где? когда?» - основные темы множества статей, претендующих на аналитичность, и комментариев, претендующих на актуальность. ...
  • Александр Воронянский
    05.03.2013 13:17

    Идеология государственного строительства в Украине базируется на теории неолиберализма

    Принесение эффективности общественного развития в жертву интересам поддержания status-quo политических элит в долгосрочной перспективе невыгодно и самим элитам, поскольку снижает объем производимых обществом ресурсов, доступных экспроприации в пользу этих элит. ...
  • Владимир Шуваев
    27.02.2013 14:16

    Мажоритарная система: искушение простых решений

    Если Партия регионов внедрит чисто мажоритарную систему выборов, она рискует выиграть бой, но проиграть войну ...

Опитування

Які проблеми є найбільш актуальними для України?

  • корупція;
  • неефективність державного апарату;
  • безробіття;
  • низькі зарплати і пенсії;
  • неконкурентоздатність українських товарів;
  • відсутність національної стратегії
Результати