05.03.2013 16:09
Якщо спробувати прогнозувати найбільш резонансні для Житомирщини події першого весняного місяця 2013 року, то таких буде декілька. Однак першою за значимістю та важливістю стане найближча сесія Житомирської обласної ради, яка намічена для проведення 21 березня 2013 року.
У центрі уваги депутатів обласного «парламенту» знову буде два найбільших блоки питань: про комунальну власність та про природні копалини, родовища і т.п. Щоправда, у перелік вже звичних і завжди надважливих питань про «ліси та кар’єри», про заснування чи передачу об’єктів комунальної власності, може втрутитися ще одне, достатньо «гаряче» питання — про субсидію для житомирського трамвайно-тролейбусного управління.
Адже депутати мали б запам’ятати (хоча ще ліпше про це пам’ятають керівники області та міста Житомира), що колектив Житомирського ТТУ із нетерпінням чекає проведення сесії облради, яка просто змушена і зобов’язана вирішити питання із надходження коштів субвенції для цього важливого для обласного центру підприємства.
Якщо щось не складеться, або на поверхню виринуть певні «об’єктивні причини», що завадять підприємству отримати кошти для виплати зарплатні вже за три місяці, Житомир чекає страйк. Ми навмисне не зазначаємо того, за чиєї участі він відбудеться. Оскільки до колективу ТТУ можуть доєднатися інші житомиряни. Тим паче, що й політичні сили різних кольорів та спрямувань не уникнуть нагоди, аби не задекларувати свою прихильність, любов та відданість житомирянам.
Тому із надходженням коштів субсидії за перевезення пільговиків не можна гратися, пояснюючи все певними формулами та розрахунками, інакше події суспільного життя, що можуть активно виринути на житомирські вулиці, жодними «формулами» не вдасться ні пояснити, ні вирішити.
Другою проблемою, яка неодмінно витатиме у залі Житомирської обласної ради на черговій сесії, стане давно відоме, однак до кінця не з’ясоване «ільменітове питання». Як відомо, влітку минулого року, обласна рада, порушуючи регламент, аж із третьої спроби проголосувала за розробку на території кількох адміністративних районів Житомирщини родовищ ільменітів.
Рішення обласної ради зустріло шалений спротив у середовищі громадськості усіх без винятку районів майбутнього добування ільменітів, що вилилося у проведенні мітингів та пікетувань. Обласна рада, зрозумівши небезпеку суспільного збурення якраз напередодні виборів до Верховної Ради України, скасовує своє червневе рішення.
Однак на вимогу громади Радомишльського, Коростишівського, Малинського, Черняхівського районів, які були активними учасниками акцій біля приміщення обласної ради і вимагали введення мораторію на видобуток ільменіту, депутати також не відреагували — мораторію на видобуток запроваджено не було.
Тепер, 21 березня 2013 року, питання про запровадження такого мораторію знову постане, оскільки громадський актив небезпідставно вважає, що питання про надання дозволу на добування ільменітів таки буде знову поставлено у Житомирській облраді і, звісно, на позитивне його вирішення чекатимуть могутні столичні інвестори, які прекрасно розуміють ті вигоди та прибутки, які може принести добування поліського ільменіту.
За нинішніх умов, більшість в обласній раді навряд чи погодиться ухвалити рішення про мораторій, однак обласні депутати чудово розуміють, до яких наслідків може призвести повторне рішення про видобуток «стратегічно важливого» ільменіту.
В умовах помітного зубожіння населення, падіння економічної активності у Житомирській області, загострення суспільно-політичної ситуації в Україні, підвищення напруги навколо розробки ільменітових родовищ Житомирщини може призвести до непередбачуваних наслідків.
Не хотілося б вдаватися до історичних аналогій, однак якраз 100 років тому на території тоді ще існуючої Російської імперії сталися події на Лєнських копальнях. Влада застосувала силу, втрутилися війська, загинули люди. Історики та підручники з історії радянської доби мало не 8 десятиліть твердили, що події на копальнях дуже пришвидшили крах царизму як політичного режиму. Воно видно щось у тому є, коли навколо корисних (насправді дуже вартісних і вигідних для добування) копалин, виникають всілякі суспільні напруги та збурення.
І депутатам Житомирської обласної ради, попри тиск та рекомендації із Києва, варто було б запам’ятати історичні уроки та паралелі. Адже всім відомо, що рушниця, яка просто і мирно висить на стіні, раз на сто років все-ж-таки стріляє. А тут не рушниця, а яма, яка може наробити шкоди не лише людям 5-6 районів Житомирщини, але й іншим, прилеглим до північно-східної частини області територіям. Так що проблема є, а як її вирішуватимуть народні обранці — побачимо.
Віктор Першко, специально для Центра стратегических исследований и анализа
Додати коментар