14.05.2025 11:58
Усім сьогодні відомо, що Тайвань посідає провідне місце у глобальному світовому ланцюгу постачання напівпровідників.
Ще з початку 2010-х років напівпровідники стали ключовим рушієм експортного зростання Тайваню, змінивши структуру його зовнішньоторговельного балансу. У той час як експорт інших товарів залишався відносно стабільним, поставки інтегральних схем і блоків обробки даних (data processing units) демонстрували стрімке зростання — особливо з 2022 року. Це було зумовлено глобальними інвестиціями в штучний інтелект та збільшенням постачань до Сполучених Штатів.
Згідно з даними Митної адміністрації Тайваню, експорт напівпровідників зріс на 430% — з $50 млрд у 2010 році до $267 млрд у квітні 2025 року (LTM). Натомість експорт неелектронних товарів залишався практично незмінним — у межах $239 млрд щороку. З кінця 2024 року вперше зафіксовано, що експорт напівпровідників перевищив усі інші товари разом узяті.
У 2010 році напівпровідники становили лише 18% від загального обсягу експорту Тайваню. У 2025 році ця частка вже досягла 53%, що свідчить про кардинальну зміну в структурі економіки острова.
Глобальний центр виробництва чіпів - Компанія TSMC контролює понад 60% світового доходу від виробництва чіпів за контрактом (foundry revenue) та понад 90% виробництва передових чіпів. Така концентрація зробила економіку Тайваню дедалі більш залежною від технологічної галузі, зокрема її циклів, інвестиційної активності та геополітичних ризиків.
(читайте про те як "батько чипів" та засновник TSMC Морріс Чжан мігрував з Китаю та вивів Тайвань на технологічну мапу світу: https://epravda.com.ua/publications/2023/01/27/696364/ )
І хоча високий експорт напівпровідників є економічним досягненням, він створює й певні загрози. По-перше, надмірна залежність від однієї галузі робить Тайвань вразливим до спаду на технологічному ринку. По-друге, загострення геополітичної конкуренції між США і Китаєм уже створює ризики. Так, ухвалення в США Закону про чіпи і науку (CHIPS and Science Act, 2022) стимулювало внутрішнє виробництво, одночасно посилюючи попит на тайванські чіпи. Проте ескалація технологічної війни між США і КНР у 2023–2024 роках обмежила експорт Тайваню до Китаю.
Важливим фактором став також і попит на чіпи для оборонної сфери
Окрім цивільного сектора, попит на напівпровідники стрімко зростає й у військовій галузі. Провідні держави — включно зі США, Ізраїлем, Китаєм, Південною Кореєю та країнами НАТО — активно розбудовують власні оборонні технології на основі високопродуктивних мікросхем, включаючи системи управління дронами, протиракетну оборону, супутникову розвідку та штучний інтелект на полі бою. Тайванські чіпи відіграють критичну роль у багатьох із цих систем.
У цьому контексті Україна, яка перебуває у стані повномасштабної війни, суттєво пасе задніх — як у сфері локального виробництва, так і в плануванні імпортозаміщення стратегічних комплектуючих.
Виробничі потужності для створення сучасних мікросхем в Україні практично відсутні, наукова база розпорошена, а індустріальні кластери не мають ані держпідтримки, ані цільових інвестицій.
В умовах війни, коли критичне значення мають БПЛА, системи управління вогнем, захищені канали зв’язку, засоби РЕБ та інші високотехнологічні рішення, усі чіпи — включно з тими, що використовуються в оборонних системах — є імпортованими.
Україна не має ані національної програми з розвитку мікроелектроніки, ані державного замовлення на виробництво базових елементів для ВПК. Це створює стратегічну залежність від зовнішніх постачальників, які можуть бути недоступними у кризові періоди через логістику, санкції або тиск третіх країн. Така ситуація ставить під загрозу довгострокову обороноздатність держави, технологічний суверенітет та здатність до адаптивного воєнного виробництва. За відсутності термінових рішень, Україна ризикує втратити шанс інтегруватися у глобальні технологічні ланцюги не лише як споживач, а й як виробник критичних компонентів.
Але повернемося до Тайваню та перспектив.
Подальша динаміка експорту Тайваню визначатиметься трьома ключовими чинниками:
1. Інвестиції США та протекціонізм. Збереження масштабних інвестицій у чіпи та захист внутрішнього ринку може як стимулювати, так і обмежити експорт Тайваню.
2. Технологічна самодостатність Китаю. Пекін активно розвиває власну галузь чіпів у відповідь на санкції, що може скоротити залежність від імпорту з Тайваню.
3. Невизначеність для TSMC. Через загрози конфлікту та зміну стратегій глобального виробництва TSMC уповільнює інвестиції в самому Тайвані, переносячи частину потужностей за кордон.
Попри ці виклики, розвиток штучного інтелекту, автономних систем і обчислень на периферії (edge computing) підтримує попит на високопродуктивні чіпи — галузь, де Тайвань продовжує утримувати конкурентну перевагу.
Нагадаємо, що свого часу, президент Центр Стратегічних Досліджень та Аналізу, генерал-полковник Ігор Смешко попереджав, що "Україна від її народження була Творцем обдарована корисними копалинами. За корисними копалинами вона є однією з найбагатших країн світу. Це стосується і рідкоземельних металів та сировинної бази для виробництва напівпровідників і чипів для сучасної високотехнологічної наукомісткої продукції".
Аналітична група Центру стратегічних досліджень та аналізу, csda.in.ua
#Тайвань #експорт #напівпровідники #чіпи #TSMC #війна #оборонка #Україна #технології #імпорт #мікроелектроніка #безпека #NISS (Національний інститут стратегічних досліджень - Україна)
Додати коментар